Думки мої думки, та і блог, наче сторінка в соцсітях.

                         
                                    Вітаю всіх!
 Ось дивлюсь на свій блог,і розумію, що це не блог, а якась сторінка у соцсітях. Мало своєї думки, а якщо і є, то якісь недолугі думки. Вибачте мене будьласка?! Здається мені, що за ці сім років, я якось подорослішав. Думки змінились, дивосіт змінився. Та що там я, країна зсінилась, нарід зменився. З аграрної держави, перетворились на  полятичну країну! Тільки поміркуйте, ще пять років потому, я  навідь на вибори не ходив, бо для мене не було різниці, хто з мене буде шкура здирать. Я розумів, що хто би не був у кирма, мені всеодно треба робить. За мене ніхто і ніщо не зробе. Але десь в середені, я розумів, що людина без Батьківщіни, це людина світовий бомж. Саакашвілі... його депортували, а їхать йому нема куди, і він шарахається по всьому світу, бо Батьківщіну зрадив, відрікся від неї. Його навідь поховають на чужбіні, не біля батьків та рідних, а як бомжа, а може просто спалять. Усвідоміть собі, так буде з кожним зрадником. І  це не тому що я так хочу, чи навмисно так зроблю, а тому що так воно є! Це духовний принцип! Такого я нікому не бажаю, навідь ворогу. Може ти кудись поїхав закордон, та там залишився жити, тому що тобі просто там сподоболось, але ти не зраджував від своєї Батьківщині, не зраджував свого народу, то завжди можно повернутись додому, на Батьківщіну. Політики, Війскові, та просто люди не повинні переходити червону межу, що є Батьківщіна. Україна, для українця понад усе!